1. Словник української мови в 11 томах

епідемічний

ЕПІДЕМІ́ЧНИЙ, а, е. Який має характер епідемії (у 1 знач.).

Організація боротьби з епідемічними захворюваннями; Епідемічний менінгіт;

// Пов’язаний із боротьбою проти епідемії.

Епідемічне щеплення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епідемічний — епідемі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епідемічний — [еип'ідеим’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. епідемічний — -а, -е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Епідемічний менінгіт. || Пов'язаний з боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення. Епідемічне вогнище — місце розташування джерела інфекції і оточуюча його територія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епідемічний — епідемі́чний 1. Той, що має характер епідемії. 2. Пов’язаний з боротьбою проти епідемії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. епідемічний — Епідемі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)