епізод
ЕПІЗО́Д, у, ч.
1. Окремий випадок з життя, яка-небудь подія.
Увечері я вже в нього [М. Горького], і ведемо безконечні літературні розмови або він розказує.. епізоди свого життя (Коцюб., III, 1956, 357);
Поки вони розмовляли, Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців (Гур., Життя.., 1954, 9);
// Короткочасна випадкова побічна обставина або подія.
Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Ткач, Моряки, 1948, 48).
2. Невелика, сюжетно завершена частина художнього твору, яка має відносно самостійне значення.
Саша читала цей твір і тепер, перечитуючи його вдруге, з трепетом і подивом помічала, що кожний епізод вона сприймав цілком по-новому (Донч., III, 1956, 393);
Мужність і глибоку людяність свого героя автор показує в епізоді, коли він рятує поїзд від аварії (Рад. літ-во, 2, 1958, 15);
// Частина кінокартини, що становить собою сюжетно закінчений уривок.
Вже пізно ввечері, коли сонце сідало за обрій, закінчився напружений день зйомки одного з фінальних епізодів картини — свята на честь Дня шахтаря (Літ. газ., 10.VIII 1950, 1).
Значення в інших словниках
- епізод — епізо́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- епізод — (з життя) випадок, приключка, подія, факт, пригода, жм. придибашка, придибенція, кн. інцидент; (у фільмі) кадр. Словник синонімів Караванського
- епізод — [еип'ізод] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- епізод — -у, ч. 1》 Окремий випадок із життя, яка-небудь подія. || Короткочасна випадкова побічна обставина або подія. 2》 Невелика, сюжетно завершена частина художнього твору, яка має відносно самостійне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епізод — Випадок, подія, пригода, див. акцидент, перипетії Словник чужослів Павло Штепа
- епізод — (гр. epeisodion — вставка) — 1. В рондо — кожний розділ, який чергується з основним розділом — рефреном. 2. Нова музична думка у вигляді теми або цілого розділу, безпосередньо не пов’язана з основним матеріалом. Словник-довідник музичних термінів
- епізод — • епізод (грец. επεισόδιον — вставка, додаток) 1) У давньогрец. трагедії — акти (дії) вистави, між якими виступав хор. 2) Відносно самостійний, завершений у часі і просторі, елемент сюжету в епіч., ліро-епіч. і драм. Українська літературна енциклопедія
- епізод — епізо́д (грец. έπεισόδιον, букв. – вставка, додаток) 1. Випадок, випадкова подія, що не залишає помітного сліду. 2. Сюжетно завершена частина оповідання, фільму, картини, що має відносно самостійне значення. Словник іншомовних слів Мельничука
- епізод — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
- епізод — Епізо́д, -ду; -зо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)