епізодичний
ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який відбувається, діє, вживається від випадку до випадку; несистематичний.
Колективи підприємстві будов можуть подати колгоспникам посильну шефську допомогу. Нині така допомога не може бути епізодичною (Ком. Укр., 5, 1961, 8);
// Який виникає, здійснюється не закономірно, а випадково.
Пам’ять його встигла зафіксувати все найцінніше, що міг дати.. цей епізодичний візит до одного з найславніших ботанічних музеїв світу (Ле, Право.., 1957, 61).
2. Який з’являється в окремих сценах, епізодах, не є основним, постійним.
Серед дійових осіб трагедії [«Сава Чалий»] є і такі, що тільки раз з’являються перед глядачем, але й ці епізодичні постаті приносять із собою якусь частину суспільного життя (Життя К.-Карого, 1957, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епізодичний — епізоди́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- епізодичний — -а, -е. 1》 Який відбувається, діє, вживається від нагоди до нагоди; несистематичний. || Який виникає, здійснюється не закономірно, а випадково. 2》 Який з'являється в окремих сценах, епізодах, не є основним, постійним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епізодичний — Випадковий, часовий, тимчасовий, дочасний, окремий Словник чужослів Павло Штепа
- епізодичний — епізоди́чний (від грец. έπεισόδιος – вставний, додатковий) випадковий, неперіодичний, окремий, не пов’язаний з цілим. Словник іншомовних слів Мельничука
- епізодичний — НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу). Словник синонімів української мови
- епізодичний — Епізоди́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- епізодичний — рос. эпизодический (від грец. epeisodionos — вставний, додатковий) — випадковий, перервний (час від часу) неперіодичний, не пов'язаний з повним циклом, процесом. Eкономічна енциклопедія