епізодичний
епізоди́чний
-а, -е.
1》 Який відбувається, діє, вживається від нагоди до нагоди; несистематичний.
|| Який виникає, здійснюється не закономірно, а випадково.
2》 Який з'являється в окремих сценах, епізодах, не є основним, постійним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епізодичний — епізоди́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- епізодичний — Випадковий, часовий, тимчасовий, дочасний, окремий Словник чужослів Павло Штепа
- епізодичний — епізоди́чний (від грец. έπεισόδιος – вставний, додатковий) випадковий, неперіодичний, окремий, не пов’язаний з цілим. Словник іншомовних слів Мельничука
- епізодичний — НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу). Словник синонімів української мови
- епізодичний — Епізоди́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- епізодичний — ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, діє, вживається від випадку до випадку; несистематичний. Колективи підприємстві будов можуть подати колгоспникам посильну шефську допомогу. Нині така допомога не може бути епізодичною (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- епізодичний — рос. эпизодический (від грец. epeisodionos — вставний, додатковий) — випадковий, перервний (час від часу) неперіодичний, не пов'язаний з повним циклом, процесом. Eкономічна енциклопедія