1. Словник української мови в 11 томах

епікурейський

ЕПІКУРЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, книжн. Прикм. до епікуре́єць і епікуреї́зм.

Арія Вакханки містить у собі кілька різноманітних епізодів, зв’язаних між собою гедоністичним, епікурейським світовідчуванням (Укр. клас. опера, 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епікурейський — епікуре́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епікурейський — -а, -е, книжн. Прикм. до епікуреєць і епікуреїзм. Епікурейська школа — матеріалістична філософська школа в Стародавній Греції й Римі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епікурейський — Епікуре́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)