1. Словник української мови в 11 томах

епіцикл

ЕПІЦИ́КЛ, у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу.

Припускалося, що навколо Землі рухається не сама планета, а центр якогось порівняно невеликого кола, яке назвали епіциклом (Бесіди про всесвіт, 1953, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіцикл — епіци́кл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіцикл — -у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епіцикл — епіци́кл (від епі... і цикл) матем. коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу. Словник іншомовних слів Мельничука