естрагон
ЕСТРАГО́Н, у, ч. (Аrtemisia Dracunculus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих, що з давніх часів вирощується як лікарська і пряна рослина; вид полину.
При організації в колгоспах вирощування овочів для переробки треба передбачити площі для вирощування пряних рослин — таких, як кріп, селера, хрін, естрагон, петрушка, пастернак та інші (Колг. Укр., 8, 1961, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- естрагон — естраго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- естрагон — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, що з давніх часів вирощується як лікарська і пряна рослина; вид полину; тархун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- естрагон — естраго́н (франц. estragon) вид багаторічних трав’янистих рослин роду полин родини складноцвітих. У дикому стані зустрічається в Європі й Азії. Вирощують як пряну овочеву рослину. З листя готують естрагонні оцет і гірчицю. Інша назва – тархун. Словник іншомовних слів Мельничука
- естрагон — ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії). Словник синонімів української мови