етикетка

ЕТИКЕ́ТКА, и, ж. Ярличок на чому-небудь для визначення назви предмета, ціни і т. ін.

Володя крутив банку в руках, розглядаючи наліплену на неї етикетку японської консервної фабрики (Донч., III, 1956, 287);

Тара, в якій зберігаються отрути, повинна мати етикетки із зазначенням на них назви отрути (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етикетка — див. ярлик Словник синонімів Вусика
  2. етикетка — -и, ж. Ярличок на чому-небудь для визначення назви предмета, ціни тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етикетка — етике́тка (франц. etiquette) 1. Ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або його упаковку. На Е. зазначається виготовлювач, назва товару, ціна. 2. Підпис під експонатом у музеї або на виставці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етикетка — етике́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. етикетка — у. наліпка, наличка, зп. ярлик, (причіпна) бирка. Словник синонімів Караванського
  6. етикетка — ЕТИКЕ́ТКА (на предметі, товарі тощо), ЯРЛИ́К. Володя крутив банку в руках, розглядаючи намилену на неї етикетку японської консервної фабрики (О. Донченко); Він клеїв на кожну бочку чіткого ярлика (В. Кучер). — Пор. накле́йка. Словник синонімів української мови
  7. етикетка — Наліпка, наличка Словник чужослів Павло Штепа
  8. етикетка — Етике́тка, -тки, -тці; -ке́тки, -ке́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. етикетка — рос. этикетка (фр. etiquette — ярлик, знак) — 1. Товарний ярлик, товарний знак, долучений до товару або до його упаковки, де зазначаються назва товару, його основні характеристики, параметри, ціна, фірма-виготовлювач тощо. 2. Підпис під експонатом у музеї чи на виставці. Eкономічна енциклопедія