етикетка

ЕТИКЕ́ТКА (на предметі, товарі тощо), ЯРЛИ́К. Володя крутив банку в руках, розглядаючи намилену на неї етикетку японської консервної фабрики (О. Донченко); Він клеїв на кожну бочку чіткого ярлика (В. Кучер). — Пор. накле́йка.

НА́КЛЕ́ЙКА (папірець, рідше шматочок тканини і т. ін., що наклеюється на чому-небудь із вказівкою певних даних предмета), НА́ЛІПКА розм. В руках плащ та старий чемодан з наклейками іноземних готелів (О. Корнійчук); Номерна наклейка на папці з документами. — Пор. етике́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етикетка — див. ярлик Словник синонімів Вусика
  2. етикетка — -и, ж. Ярличок на чому-небудь для визначення назви предмета, ціни тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етикетка — етике́тка (франц. etiquette) 1. Ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або його упаковку. На Е. зазначається виготовлювач, назва товару, ціна. 2. Підпис під експонатом у музеї або на виставці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етикетка — ЕТИКЕ́ТКА, и, ж. Ярличок на чому-небудь для визначення назви предмета, ціни і т. ін. Володя крутив банку в руках, розглядаючи наліплену на неї етикетку японської консервної фабрики (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. етикетка — етике́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. етикетка — у. наліпка, наличка, зп. ярлик, (причіпна) бирка. Словник синонімів Караванського
  7. етикетка — Наліпка, наличка Словник чужослів Павло Штепа
  8. етикетка — Етике́тка, -тки, -тці; -ке́тки, -ке́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. етикетка — рос. этикетка (фр. etiquette — ярлик, знак) — 1. Товарний ярлик, товарний знак, долучений до товару або до його упаковки, де зазначаються назва товару, його основні характеристики, параметри, ціна, фірма-виготовлювач тощо. 2. Підпис під експонатом у музеї чи на виставці. Eкономічна енциклопедія