етилен

ЕТИЛЕ́Н, у, ч. Безбарвний горючий газ, який складається з вуглецю та водню і з повітрям утворює вибухові суміші.

Етилен.. являє собою безбарвний газ з слабким приємним запахом, який досить добре розчиняється у воді (Заг. хімія, 1955, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етилен — етиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етилен — -у, ч. Безбарвний горючий газ, молекула якого складається з Карбону і Гідрогену. Вихідна речовина для синтезу поліетилену, етанолу, полістирену та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етилен — етиле́н (від етил) органічна сполука безбарвний горючий газ. Застосовують для одержання поліетилену, етилбензолу та Інших органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етилен — див. етен Універсальний словник-енциклопедія