етилен
етиле́н
-у, ч.
Безбарвний горючий газ, молекула якого складається з Карбону і Гідрогену. Вихідна речовина для синтезу поліетилену, етанолу, полістирену та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етилен — етиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- етилен — етиле́н (від етил) органічна сполука безбарвний горючий газ. Застосовують для одержання поліетилену, етилбензолу та Інших органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
- етилен — див. етен Універсальний словник-енциклопедія
- етилен — ЕТИЛЕ́Н, у, ч. Безбарвний горючий газ, який складається з вуглецю та водню і з повітрям утворює вибухові суміші. Етилен.. являє собою безбарвний газ з слабким приємним запахом, який досить добре розчиняється у воді (Заг. хімія, 1955, 421). Словник української мови в 11 томах