1. Словник української мови в 11 томах

етногенез

ЕТНОГЕНЕ́З, у, ч. Походження народу.

Вивчення антропологічних особливостей стародавнього населення на території України дає можливість розв’язати ряд питань з етногенезу східних слов’ян (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етногенез — етногене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етногенез — -у, ч. Походження народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етногенез — етногене́з (від грец. έθνος – народ і ...генез) походження народів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етногенез — Процес оформлення етнічних груп. Універсальний словник-енциклопедія
  5. етногенез — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови