етногенез

ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн.; ЕТНОГЕНЕ́З (походження народу); ЕТИМОЛО́ГІЯ (походження слова та його зв'язки з іншими спорідненими словами). В суботу приїде лектор, прочитає про походження світу (Ю. Яновський); Питань походження української мови, власне, кілька. Перше стосується постання української літературної мови (Л. Булаховський); Автор обмежив себе на дослідження генезису "Енеїди" (І. Франко); Генезу поетових образів можна знайти за тими тонкими й характерними запахами, за якими людина, що виросла в лісі, пізнає ялицю, смереку, сосну чи ялівець (з газети); Більшість сучасних дослідників схиляється до думки, що процеси слов'янського етногенезу криються в первісній історії східноєвропейських племен (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етногенез — етногене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етногенез — -у, ч. Походження народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етногенез — етногене́з (від грец. έθνος – народ і ...генез) походження народів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етногенез — Процес оформлення етнічних груп. Універсальний словник-енциклопедія
  5. етногенез — ЕТНОГЕНЕ́З, у, ч. Походження народу. Вивчення антропологічних особливостей стародавнього населення на території України дає можливість розв’язати ряд питань з етногенезу східних слов’ян (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 107). Словник української мови в 11 томах