етнографія

ЕТНОГРА́ФІЯ (історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу), НАРОДОЗНА́ВСТВО.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етнографія — етногра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. етнографія — -і, ж. 1》 Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство. 2》 Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури якого-небудь народу, народності, місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етнографія — Народоопис Словник чужослів Павло Штепа
  4. етнографія — • етнографія (від грец. 'έθνος — плем'я, народ і γράφω — пишу) - сусп. наука, що вивчає походження, розселення народів, їхню культуру і побут в істор. взаємозв'язках. Осн. методом... Українська літературна енциклопедія
  5. етнографія — етногра́фія (від грец. έθνος – народ і ...графія) галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. етнографія — Наука, яка займається описанням культур різних народів; виникла в XIX ст.; предметом е. є культура первісних народів, загальна культура народів, зміна традиційних культур у сучасному світі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. етнографія — Етногра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. етнографія — ЕТНОГРА́ФІЯ, і, ж. 1. Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство. Словник української мови в 11 томах