етноніміка
ЕТНОНІ́МІКА, и, ж., лінгв. Розділ ономастики, який вивчає назви племен, народностей і народів.
Етноніміка.. включає назви народів, народностей, племен, їх окремих груп, що мають спільні риси (мовні, територіальні, виробничі, побутові тощо) (Наука.., 7, 1966, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етноніміка — етноні́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- етноніміка — -и, етнонімія, -ї, ж., лінгв. Розділ ономастики, який вивчає назви племен, народностей і народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етноніміка — • етноніміка (від грец. 'έθνος — плем'я, народ і 'όνυμα — ім'я) - галузь ономастики, що вивчає етноніми — назви родів, племен, народностей, народів, націй та ін. етнічних спільностей з погляду їхнього походження, поширення й функціонування. Українська літературна енциклопедія
- етноніміка — етноні́міка (від грец. έθνος – народ і όνυμα – ім’я, назва) розділ лексикології, який вивчає назви племен, народностей і народів. Словник іншомовних слів Мельничука