етологія
ЕТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, яка вивчає особливості поведінки організмів у всіх її проявах.
Значення розвитку і досягнень етології важко переоцінити, її дані насамперед необхідні для передбачення поведінки тварин і управління нею (Знання.., 8, 1973, 9);
Етологія дуже тісно пов’язана із питанням охорони тварин, що є одним із ланцюгів загальної проблеми охорони і захисту навколишнього середовища (Веч. Київ, 16.XI 1976, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- етологія — етоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- етологія — -ї, ж. Наука, яка вивчає особливості поведінки організмів у всіх її проявах. || Розділ зоології, що вивчає поводження тварин у природних умовах. || Наука про поведінку тварин, особливо там, де результати вивчення призначені для екстраполювання на поведінку людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- етологія — етоло́гія (від грец. ήθος – звичай і ...логія) наука, що вивчає особливості поведінки організмів у всіх її проявах. Словник іншомовних слів Мельничука
- етологія — ЕТОЛОГІЯ — біологічна дисципліна, що досліджує поведінку тварин і біологічні засади поведінки людини. Вчення про поведінку бере початок у таких традиційних галузях знання, як психологія, фізіологія та зоологія. Філософський енциклопедичний словник
- етологія — Етоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)