1. Словник української мови в 11 томах

ефемерний

ЕФЕМЕ́РНИЙ, а, е, книжн.

1. Короткочасний, недовговічний, нетривалий.

Відомо, що Галичина за весь час свого історичного життя,.. від упадку ефемерного Данилового королівства Галицького, майже ніколи не становила одну політичну і культурну цілість з подніпрянською Україною (Фр., XVI, 1955, 175).

2. Уявний, нереальний.

Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (Тич., III, 1957, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ефемерний — ефеме́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ефемерний — Нетривалий, короткочасний, недовговічний; (образ) уявний, нереальний. Словник синонімів Караванського
  3. ефемерний — -а, -е, книжн. 1》 Короткочасний, недовговічний, нетривалий. 2》 Уявний, нереальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ефемерний — Хуткоминучий, проминучий, часовий, тимчасовий, нетривкий, нетривалий Словник чужослів Павло Штепа
  5. ефемерний — ефеме́рний (від грец. εφημέριος – одноденний) недовговічний, швидкоминущий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ефемерний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  7. ефемерний — Ефеме́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)