ефемерний
Нетривалий, короткочасний, недовговічний; (образ) уявний, нереальний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ефемерний — ефеме́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- ефемерний — -а, -е, книжн. 1》 Короткочасний, недовговічний, нетривалий. 2》 Уявний, нереальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ефемерний — Хуткоминучий, проминучий, часовий, тимчасовий, нетривкий, нетривалий Словник чужослів Павло Штепа
- ефемерний — ефеме́рний (від грец. εφημέριος – одноденний) недовговічний, швидкоминущий. Словник іншомовних слів Мельничука
- ефемерний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
- ефемерний — Ефеме́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ефемерний — ЕФЕМЕ́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Короткочасний, недовговічний, нетривалий. Відомо, що Галичина за весь час свого історичного життя,.. від упадку ефемерного Данилового королівства Галицького... Словник української мови в 11 томах