жагуче

ЖАГУ́ЧЕ.

1. Присл. до жагу́чий 3; пристрасно.

Я давно і жагуче хотів бачити заборонені книжки, а тим більше прокламації (Вас., II, 1959, 300);

Сліпо й жагуче кохав її за те, що не знаходив іншої такої (Дмит., Розлука, 1957, 241);

Тамара охопила його шию лівою рукою і жагуче поцілувала (Хижняк, Тамара, 1959, 57).

2. присл., рідко. Те саме, що жа́ді́бно.

Слухають його діди,.. жагуче ловлять кожне слово.. солдатки (Гончар, Таврія.., 1957, 499).