жадно

ЖА́ДНО, рідко.

1. Присл. до жа́дний¹

Дістав [Іван] томик Пушкіна, жадно читає (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 287);

Ще стоїть передо мною Те бліде лице твоє, Із котрого я так жадно, Наче жнець в літную [літню] спеку, Ссав любові нектар (Фр., XIII, 1954, 166).

2. у знач. присудк. сл., рідко. Про бажання чого-небудь, про прагнення до чогось.

Що на людях видно, то й собі жадно (Номис, 1864, № 4805)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жадно — жа́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. жадно — рідко. 1》 Присл. до жадний I. 2》 у знач. присудк. сл., рідко.Про бажання чого-небудь, про прагнення до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жадно — Жадно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178. Словник української мови Грінченка