жадувати

ЖАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Виявляти жадобу (у 3 знач.).

Кожен косив, де хотів і скільки хотів. Але козаки не жадували (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 51);

Ще в перші ж кілька місяців війни, жадуючи, загарбував [шалений ворог] радянські землі (Ле, Право.., 1957, 200);

// Те саме, що жада́ти 1.

— Правди людської так-то вже жадуємо зажити, пане сотнику, що й не знаєш, чи смерті в боях страхатися, а чи правду тую оком окинути перед смертю… (Ле, Наливайко, 1957, 61).