жадібка
ЖАДІ́БКА, и, ж., рідко. Зменш, до жадо́ба.
◊ У жаді́бку щось — те саме, що У жадо́бу щось ( див. жадо́ба).
Такій чепурусі в жадібку попащекувать.., а поважна розмова їй смакує, як кошеняті редька (Вовчок, VI, 1956, 261).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жадібка — жаді́бка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- жадібка — -и, ж., рідко. Зменш. до жадоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жадібка — Жадібка, -ки ж. ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. Словник української мови Грінченка