1. Словник української мови в 11 томах

жадібний

ЖА́ДІ́БНИЙ, а, е.

1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось.

Тут же.. снувалася рухома юрба люду, жадібна втіхи, гомону, чаду (Л. Укр., III, 1952, 608);

Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Гончар, Таврія.., 1957, 385);

*Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця й тепла (Смолич, V, 1959, 563);

// Який виражає ці бажання і прагнення.

Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Л. Укр., III, 1952, 617);

Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Донч., І, 1956, 119);

// Який не наїдається; ненаситний.

*Образно. І ллється електричний струм. Жадібні живлячи машини (Рильський, І, 1956, 182).

2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.

— Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Л. Укр., III, 1952, 699);

Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (Скл., Святослав, 1959, 102).

3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий.

Швидко [водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяє (Л. Укр., І, 1951, 307);

*Образно. Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани (Коп., Лейтенанти, 1947, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жадібний — (якому всього бракує) пожадливий, розм. ненаситний, ненажерливий, загребущий, (не любить роздавати свого) скупий. Словник синонімів Полюги
  2. жадібний — жа́ді́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. жадібний — Пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжу) запопадливий <�запопадний> до; (грошей) ІД. корисливий, грошолюбний, користолюбний; Р. спраглий; ЖАДНИЙ, жадливий, жаднючий; пор. ЗАГРЕБУЩИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. жадібний — [жад'ібнией і жад’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. жадібний — -а, -е. 1》 чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. 2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. 3》 рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жадібний — див. жадний Словник синонімів Вусика
  7. жадібний — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко... Словник синонімів української мови
  8. жадібний — Жа́дібний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. жадібний — Жадібний, -а, -е 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28. Словник української мови Грінченка