жадібний

Жадібний, -а, -е

1) Жаждущій.

2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жадібний — (якому всього бракує) пожадливий, розм. ненаситний, ненажерливий, загребущий, (не любить роздавати свого) скупий. Словник синонімів Полюги
  2. жадібний — жа́ді́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. жадібний — Пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжу) запопадливий <�запопадний> до; (грошей) ІД. корисливий, грошолюбний, користолюбний; Р. спраглий; ЖАДНИЙ, жадливий, жаднючий; пор. ЗАГРЕБУЩИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. жадібний — [жад'ібнией і жад’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. жадібний — -а, -е. 1》 чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. 2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. 3》 рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жадібний — див. жадний Словник синонімів Вусика
  7. жадібний — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко... Словник синонімів української мови
  8. жадібний — Жа́дібний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. жадібний — ЖА́ДІ́БНИЙ, а, е. 1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду, жадібна втіхи, гомону, чаду (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах