жадібка

Жадібка, -ки

ж. ум. отъ жадоба.

1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934.

2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. се вам не в жадібку. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534.

3) Жадность.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жадібка — жаді́бка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. жадібка — -и, ж., рідко. Зменш. до жадоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жадібка — ЖАДІ́БКА, и, ж., рідко. Зменш, до жадо́ба. ◊ У жаді́бку щось — те саме, що У жадо́бу щось ( див. жадо́ба). Такій чепурусі в жадібку попащекувать.., а поважна розмова їй смакує, як кошеняті редька (Вовчок, VI, 1956, 261). Словник української мови в 11 томах