жадібка
Жадібка, -ки
ж. ум. отъ жадоба.
1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934.
2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. се вам не в жадібку. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534.
3) Жадность.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жадібка — жаді́бка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- жадібка — -и, ж., рідко. Зменш. до жадоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жадібка — ЖАДІ́БКА, и, ж., рідко. Зменш, до жадо́ба. ◊ У жаді́бку щось — те саме, що У жадо́бу щось ( див. жадо́ба). Такій чепурусі в жадібку попащекувать.., а поважна розмова їй смакує, як кошеняті редька (Вовчок, VI, 1956, 261). Словник української мови в 11 томах