жайворон
ЖА́ЙВОРОН, а,ч., рідко. Те саме, що жа́йворонок 1.
А там в високій глибині, де тоне тонь ясна, перловий жайворон топить (Тич., І, 1957, 102);
Високо вгорі співатимуть жайворони (Скл., Святослав, 1959, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me