жайворон

ЖА́ЙВОРОН, а,ч., рідко. Те саме, що жа́йворонок 1.

А там в високій глибині, де тоне тонь ясна, перловий жайворон топить (Тич., І, 1957, 102);

Високо вгорі співатимуть жайворони (Скл., Святослав, 1959, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жайворон — жа́йворон іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. жайворон — -а, ч., рідко. Те саме, що жайворонок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови