жакетик

ЖАКЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жаке́т.

Йшли до вира два молоді, свіжі й веселі паничики, в ясних, літніх жакетиках (Фр., III, 1950, 8);

На жакетику Леніна орден, Сяє зірка Героя ясна (Бойко, Про 17 літ, 1958, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жакетик — жаке́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жакетик — -а, ч. Зменш.-пестл. до жакет. Великий тлумачний словник сучасної мови