жалкий
ЖАЛКИ́Й, а́, е́.
1. Який жалить, завдає болю; пекучий.
Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту (Лікар. рослини.., 1958, 123);
Змиває [слина] із слизової оболонки порожнини рота кислі, їдкі, жалкі та інші непридатні речовини, які потрапили в неї (Метод. викл. анат., 1955, 130).
2. перен. Дошкульний.
П’є, гуляє [Максим]; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Мирний, II, 1954, 114).
3. рідко. Те саме, що жа́лісний 1.
Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болізний [болісний] (Вовчок, І, 1955, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалкий — жалки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- жалкий — Жалливий, жалючий, пекучий, (- кропиву) жижкий; (- слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний. Словник синонімів Караванського
- жалкий — -а, -е. 1》 Який жалить, завдає болю; пекучий. Жалкі клітини — те саме, що нематоцити. 2》 перен. Дошкульний. 3》 рідко. Те саме, що жалісний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- жалкий — Жалюгідний, злиденний, миршавий, нікчемний, убогий Словник чужослів Павло Штепа
- жалкий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
- жалкий — Жалки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жалкий — Жалкий, -а, -е 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100. Словник української мови Грінченка