жальце
ЖАЛЬЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до жа́ло́.
Скоро занюхає [бджола-сторож] чужу бджолу порожню, так зараз викидає.. Тоді її голодну гостю жальцем у спину: «Не лізь, вража дочко, до чужого улія» (Март., Тв., 1954, 313);
*Образно. Петро аж зіщулився від цих слів. Який же язичок у його коханої! Все життя тепер він буде відчувати його жальце (Чаб., Тече вода.., 1961, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жальце — жальце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири жальця́ Орфографічний словник української мови
- жальце — -я, с. Зменш.-пестл. до жало. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жальце — див. вістря Словник синонімів Вусика
- жальце — Жальце́, -льця́, -льцю́; жа́льця, жа́лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жальце — Жальце, -ця с. ум. отъ жало. Словник української мови Грінченка