1. Словник української мови в 11 томах

жалібний

ЖА́ЛІБНИ́Й, жа́лібна́, жа́лібне́.

1. Який виражає тугу, печаль; журливий.

— Сидить було вона кінець стола, шиє сорочку та все співає, та таких же тобі пісень смутних та жалібних (Н.-Лев., І, 1956, 61);

Думки рояться, снують то сумні, то патетичні, то гнівні, то жалібні (Збан., Єдина, 1959, 337);

*Образно. Осінь жалібна минула, мов стара вдовиця (Уп., Вірші.., 1957, 27).

2. Стос. до жалоби ( див. жало́ба 1, 2); траурний.

Люди якісь залякані, сумні, жінки в жалібних чорних крепах, у мужчин тільки чорні краватки (Коцюб., III, 1956, 354);

Полковий оркестр грав жалібний марш (Шиян, Гроза.., 1956, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалібний — жа́лібни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жалібний — ЖАЛІБНИЙ – ЖАЛОБНИЙ Жалібний. 1. Який виражає тугу, печаль; журливий: жалібний голос, жалібний погляд, жалібна музика, жалібна пісня, жалібна розмова. 2. Траурний: жалібний дзвін, жалібний марш, жалібний чорний креп, жалібна корогва. Жалобний. Літературне слововживання
  3. жалібний — (спів) журливий, тужливий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. ЖАЛІБНИЙ, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг — ще) чорний, (мотив) панахидний; (- музику) мінорний. Словник синонімів Караванського
  4. жалібний — жалібна, жалібне. 1》 Який виражає тугу, печаль; журливий. 2》 Стос. до жалоби (див. жалоба 1), 2)); траурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жалібний — див. Добрий; сумний Словник синонімів Вусика
  6. жалібний — ЖА́ЛІБНИЙ (про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю), ЖА́ЛІСНИЙ, ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  7. жалібний — Жа́лібни́й, -на́, -не́ (жалісний); порівн. жало́бний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)