1. Словник української мови в 11 томах

жаритися

ЖА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.

1. тільки 3 ос. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води (про їжу); смажитися.

Маро подивилась у палаючу піч, де жарився гусь (Рибак, Опов., 1949, 101);

Навкруги табір з багатьма вогнями, стелиться дим, ходять вартові, і чути, як жариться на вогні щось (Ю. Янов., І, 1958, 127).

2. розм. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці; пектися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаритися — жа́ритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жаритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 тільки 3 ос. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води (про їжу); смажитися. 2》 розм. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці; пектися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жаритися — (-рюся, -ришся) недок., кого; мол.; вульґ. Вступати у статевий контакт, здійснювати статевий акт з кимсь. <...> ті сцикухи, хоч і малі, а жараться, як вугриці на пательні <...> (Є. Пашковський, Безодня). Словник жарґонної лексики української мови
  4. жаритися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови