1. Словник української мови в 11 томах

жартома

ЖАРТОМА́, присл. Заради жарту, жартуючи, несерйозно.

Почавши співати жартома, згодом вона.. без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (Вас., II, 1959, 83);

Ліда жартома піднесла до носа Шульженкові дорідний кущ жалючої кропиви (Кач., Вибр., 1953, 256);

*Образно. Воно [сонце] ховає посмішку лукаву І кида промінь жартома (Мал., І, 1956, 297);

*У порівн. Петро Вівденко підійшов ближче і власною хусткою, ніби жартома, втер щоки дівчині (Ле, Право.., 1957, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартома — жартома́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жартома — пр., жартом, сміхом, жартуючи, шуткуючи, несерйозно, на жарт, у жарт, на сміх, на <�у> смішки, на <�у> жарти, зажарт. Словник синонімів Караванського
  3. жартома — присл. Заради жарту, жартуючи, несерйозно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жартома — ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Словник синонімів української мови