жартівливо
ЖАРТІВЛИ́ВО. Присл. до жартівли́вий.
Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала в двері (Коцюб., І, 1955, 53);
— Ну, ось уже ви й обіймаєтесь, як подружки, — промовив він жартівливо (Шиян, Баланда, 1957, 60);
*Образно. Легенький вітрець жартівливо шматував білі клаптики хмар (Досв., Вибр., 1959, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жартівливо — жартівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жартівливо — Присл. до жартівливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жартівливо — Жартівливо нар. Шутливо. Словник української мови Грінченка