жартівливість
ЖАРТІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівли́вий.
На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирний, III, 1954, 40);
// Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь.
— Мій брат завжди страждав на меланхолію, — з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жартівливість — жартівли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жартівливість — -вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівливий. || Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жартівливість — Жарто[і]вли́вість, -вости, -вості Правописний словник Голоскевича (1929 р.)