1. Словник української мови в 11 томах

жартівний

ЖАРТІВНИ́Й, а́, е́. Який носить характер жарту.

Хомич повів і цю розмову знайомим шляхом жартівним (Уп., Вірші.., 1957, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартівний — жартівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жартівний — -а, -е. Який має характер жарту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жартівний — див. веселий Словник синонімів Вусика