жахний
ЖАХНИ́Й, а́, е́.
1. Який навіває, викликає жах; жахливий, страхітливий.
Місто спить, Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… (Стар., Поет. тв., 1958, 159);
В сні не дають забутись жахні привиди (Коз., Зол. грамота, 1939, 3);
Поволі, мов з туману, над жахним степом, де палали ворожі танки, здіймалась курява (Кучер, Чорноморці, 1956, 128).
2. Який виражає жах (у 1 знач.).
Вона вибігла з хмари їдкого диму, дивилася на дівчат жахними очима, не в змозі вимовити й слова (Шиян, Гроза.., 1956, 736).
3. перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; жахливий, страшний.
Потемрив їх [голоту] голод жахний, Надходить остання година… (Стар., Поет. тв., 1958. 222);
Ви побачили б, який жахний переполох зчинився серед нашої братії! (Ле, Мої листи, 1945, 115);
— Ви, пане Ханчуку, просто засліплені тим жахним шовінізмом, що виховував у вас австрійський цесаризм та руський царизм, — зітхнувши, проказав я (Досв., Вибр., 1959. 152);
// Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий.
— Ладен бігти світ за очі, ладен утопитися, вмерти, аби тільки не чути цього жахного тужіння безпорадної старої жінки (Ле, Мої листи, 1945, 173).
Значення в інших словниках
- жахний — жахни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- жахний — -а, -е. 1》 Який навіває, викликає жах; жахливий, страхітливий. 2》 Який виражає жах (у 1 знач.). 3》 перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; жахливий, страшний. || Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жахний — див. страшний Словник синонімів Вусика
- жахний — СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. — значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙ підсил., НЕСТЯ́МНИЙ підсил., УРА́ЗЛИВИЙ (ВРА́ЗЛИВИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИ́Й підсил., СТРАШНИ́Й підсил. розм. Словник синонімів української мови