1. Словник української мови в 11 томах

жахно

ЖА́ХНО. Присл. до жахни́й.

— Мама! — жахно, одними губами вимовила Наталя (Вас., II, 1959, 61);

Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик… (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жахно — жа́хно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жахно — Присл. до жахний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жахно — СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В. Словник синонімів української мови
  4. жахно — Жахно нар. Страшно. Словник української мови Грінченка