жахно
СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В. Кучер); Дівчині стало лячно, моторошно, вона ладна була залишити помешкання (М. Олійник); Зараз іду між люди.. Боязко мені, бо соромливий собі я вдався (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жахно — жа́хно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жахно — Присл. до жахний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жахно — ЖА́ХНО. Присл. до жахни́й. — Мама! — жахно, одними губами вимовила Наталя (Вас., II, 1959, 61); Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик… (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127). Словник української мови в 11 томах
- жахно — Жахно нар. Страшно. Словник української мови Грінченка