жахнутися

ЖАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до жаха́тися.

Микула зрозумів і жахнувся батькових слів (Скл., Святослав, 1959, 17);

Я жахнувся, немовби ось тут коло мене вдарив грім (Фр., IV, 1950, 293);

Що се чорне ворушиться в снігу?.. Враз коні жахнулись і сіпнули вбік — Вовки! — подумав Василько (Коцюб., І, 1955, 82);

*Образно. Проглянув був місяць скорботний з-за лип, Поглянув — жахнувся й сховався углиб (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 87);

*У порівн. Стрепенулася [плакуча верба], мов жахнулась чогось, — затріпотіла вся (Баш, Надія, 1960, 166).