жахтіти
ЖАХТІ́ТИ, ти́ть, недок.
1. Горіти яскравим полум’ям; палати.
Він туди, — нема нікого, сама купа жару, та аж жахтить, червоніє (Барв., Опов.., 1902, 458);
*Образно. На будинку міської Ради прапор, осяяний прожектором знизу, не переставав червоним переливатись, жахтіти… (Тич., III, 1957, 283).
2. Виділяти велику кількість тепла; пашіти.
У місто поволі вповзала літня спека, її приносили вітри.., її творило палюче сонце, яке за день так нагрівало високі кам’яні будинки, що вони увечері та вночі жахтіли теплом, наче велетенські печі (Дмит., Розлука, 1957, 85).
3. Яскраво світитися.
Стогне Бендзін, Домброва І пожаром жахтить небокрай (Мал., II, 1956, 119);
*Образно. Він [чудесний камінь] жахтить і виблискує всіма досягненнями найновішої техніки, і темної ночі прожекторами висвітлює нам путь до перемоги (Тич., Магістралями життя, 1941, 86).
Значення в інших словниках
- жахтіти — жахті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- жахтіти — (яскраво) палати; (жаром) пашіти; (вогнем) світитися. Словник синонімів Караванського
- жахтіти — -тить, недок. 1》 Горіти яскравим полум'ям; палати. 2》 Виділяти велику кількість тепла; пашіти. 3》 Яскраво світитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жахтіти — див. горіти Словник синонімів Вусика
- жахтіти — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
- жахтіти — Жахтіти, -хчу, -хтиш гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Словник української мови Грінченка