1. Словник української мови в 11 томах

жвакати

ЖВА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву… (Коцюб., І, 1955, 179);

— Баранина не дуже й уварилась, — ліниво жвакаючи щербатими зубами, промовив Іван Іваненко (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жвакати — жва́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жвакати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. Пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жвакати — див. їсти; плямкати; рвати Словник синонімів Вусика
  4. жвакати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
  5. жвакати — Жвакати, -каю, -єш гл. Чавкать, жевать. Словник української мови Грінченка