жданий

ЖДА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до жда́ти 1, 2.

Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Коцюб., II, 1955, 323);

І ту вісточку, ждану з села, Став [солдат] з тривогою в серці читати (С. Ол., Вибр., 1959, 105).

2. прикм. Якого бажають, довго ждуть, про який мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий.

Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання (Граб., І, 1959, 118);

Забряжчали нові кришталеві чарки, що їх Соломія виймала тільки для жданих гостей (Кучер, Трудна любов, 1960, 140);

// у знач. ім. жда́ні, них, мн. Ті, кого ждуть, бажають.

На кінець наспіли і ждані: Ониська — мишаста і Ївга — товстуха (Мирний, III, 1954, 39);

*У порівн. Отож і зустріли в кузні парубка та його неню, як рідних і жданих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жданий — жда́ний 1 дієприкметник від: жда́ти жда́ний 2 прикметник якого бажають Орфографічний словник української мови
  2. жданий — Жаданий, бажаний, очікуваний, сподіваний. Словник синонімів Караванського
  3. жданий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ждати 1), 2). 2》 прикм.Якого бажають, довго ждуть, про якого мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. || у знач. ім. ждані, -них, мн. Ті, кого ждуть, бажають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жданий — див. бажаний Словник синонімів Вусика
  5. жданий — БА́ЖА́НИЙ (такий, якого бажають, чекають), ЖАДА́НИЙ підсил., ЖДА́НИЙ рідше, ПОЖАДА́НИЙ рідше, ДОВГОЖДА́НИЙ підсил., ДОВГООЧІ́КУВАНИЙ підсил., ОМРІ́ЯНИЙ підсил. МРІ́ЯНИЙ підсил. поет., ОБІТОВА́НИЙ підсил. книжн. Усміхнись, моя кохана, Усміхнись. Словник синонімів української мови
  6. жданий — Жданий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жданий — Жданий, -а, -е Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922. Словник української мови Грінченка