жебри
ЖЕ́БРИ, ів, мн. Збирання милостині.
Часом через Остапа циганки спізнялися з мандрівкою на жебри (Коцюб., І, 1955, 371);
// Милостиня, зібрана жебранням.
— Ет, що твої жебри! от як той дід сліпий, що сидить біля мосту, — ну, той має всякого добра повну торбу (Коцюб., І, 1955, 133).
◊ Піти́ (ходи́ти) на же́бри (по же́брах, у же́бри), заст. — просити милостиню.
[Ксеня:] Робила, поки могла, а далі пішла по жебрах (Фр., IX, 1952, 354);
Так і виросла [Наталка], навіть здорова дівка виросла — а на жебри ходила (Григ., Вибр., 1959, 351);
Пуска́ти в же́бри — перетворювати на жебраків.
— Не треба нам радців! Годі! — Щоб до в’язниці тягали, як нашого цехмістра! — Здирствами в жебри пускали! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жебри — же́бри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- жебри — (дія) ЖЕБРАЦТВО; (наслідок дії) милостиня, жебранина. Словник синонімів Караванського
- жебри — -ів, мн. Збирання милостині. || Милостиня, зібрана жебранням. Піти на жебри заст. — просити милостиню. Пускати в жебри — перетворювати на жебраків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жебри — ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Словник синонімів української мови
- жебри — Же́бри, -брів, -брам (від же́брати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жебри — Жебри, -рів м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871. Словник української мови Грінченка