жебри
же́бри
-ів, мн.
Збирання милостині.
|| Милостиня, зібрана жебранням.
Піти на жебри заст. — просити милостиню.
Пускати в жебри — перетворювати на жебраків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жебри — же́бри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- жебри — (дія) ЖЕБРАЦТВО; (наслідок дії) милостиня, жебранина. Словник синонімів Караванського
- жебри — ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Словник синонімів української мови
- жебри — Же́бри, -брів, -брам (від же́брати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жебри — ЖЕ́БРИ, ів, мн. Збирання милостині. Часом через Остапа циганки спізнялися з мандрівкою на жебри (Коцюб., І, 1955, 371); // Милостиня, зібрана жебранням. — Ет, що твої жебри!... Словник української мови в 11 томах
- жебри — Жебри, -рів м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871. Словник української мови Грінченка