1. Словник української мови в 11 томах

жевжик

ЖЕ́ВЖИК, а, ч., розм.

1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик.

— Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Донч., V, 1957, 368);

Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (Гончар, Дорога.., 1953, 30);

// Молода, недосвідчена людина.

То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип’ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 189);

— Пам’ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. Цікаві, не хату будують — церкву (Збан., Малин. дзвін, 1958, 88).

2. рідко. Те саме, що горобе́ць.

Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали — Тепер до бідної ніколи не летять (Греб., І, 1957, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жевжик — же́вжик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. жевжик — Хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як ім. молодий-зелений; п! ДЖИҐУН. Словник синонімів Караванського
  3. жевжик — -а, ч., розм. 1》 Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. || Молода, недосвідчена людина. 2》 рідко. Те саме, що горобець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жевжик — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  5. жевжик — ГОРОБЕ́ЦЬ (маленький сірий птах), ЖЕ́ВЖИК рідко, ВОРОБЕ́ЦЬ діал., ВОРОБЕ́НЬ діал. З проса злітають горобці і виспівують своє "жив-жив" (М. Стельмах); Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали (Є. Словник синонімів української мови
  6. жевжик — Же́вжик, -ка, -кові, -ку! -жики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жевжик — Жевжик, -ка м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. ум. жевжичок. Словник української мови Грінченка