1. Словник синонімів Караванського

жевжик

Хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як ім. молодий-зелений; п! ДЖИҐУН.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жевжик — же́вжик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. жевжик — -а, ч., розм. 1》 Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. || Молода, недосвідчена людина. 2》 рідко. Те саме, що горобець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жевжик — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  4. жевжик — ГОРОБЕ́ЦЬ (маленький сірий птах), ЖЕ́ВЖИК рідко, ВОРОБЕ́ЦЬ діал., ВОРОБЕ́НЬ діал. З проса злітають горобці і виспівують своє "жив-жив" (М. Стельмах); Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали (Є. Словник синонімів української мови
  5. жевжик — Же́вжик, -ка, -кові, -ку! -жики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жевжик — ЖЕ́ВЖИК, а, ч., розм. 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. — Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Донч. Словник української мови в 11 томах
  7. жевжик — Жевжик, -ка м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. ум. жевжичок. Словник української мови Грінченка