жереб’ятко

ЖЕРЕБ’Я́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до жереб’я́.

*У порівн. За нею [панею] й дві дівчинки мечуться, як тії жереб’ятка, що жахаються (Вовчок, 1, 1955, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me