жерстяник
ЖЕРСТЯ́НИК, а, ч. Майстер, що виготовляє вироби з жерсті; бляхар.
Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (Десняк, II, 1955, 370).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жерстяник — жерстя́ник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- жерстяник — -а, ч. Майстер, що виготовляє вироби з жерсті; бляхар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жерстяник — Бляхар Словник чужослів Павло Штепа
- жерстяник — БЛЯХА́Р (майстер, що виготовляє різні бляшані вироби; робітник, що покриває бляхою дахи); ЖЕРСТЯ́НИК (майстер, що виготовляє бляшані вироби). То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар (Григорій Тютюнник); Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (О. Десняк). Словник синонімів української мови