жерстяний
ЖЕРСТЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до жерсть.
Кілька жаринок випало з печі й тліло на жерстяному листі, прибитому під піччю на підлозі (Перв.. Атака.., 1946, 55);
// Зробл. з жерсті.
Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, І, 1958, 163);
Прийшли на дачу люди з пилами й сокирами, вилізли на будинок і почали зривати старий жерстяний дах (Збан., Мор. чайка, 1959, 225).
2. перен. Такий, як жерсть; який нагадує собою жерсть.
Колись давно-давно був отакий день, прикрашений першим снігом, жерстяним листям дубів, летючими сережками кленів (Руд., Остання шабля, 1959, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жерстяний — жерстяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- жерстяний — -а, -е. 1》 Прикм. до жерсть. || Зробл. з жерсті. 2》 перен. Такий, як жерсть; який нагадує собою жерсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жерстяний — Бляшаний Словник чужослів Павло Штепа
- жерстяний — Жерстяний, -а, -е Жестяной. Купив собі самуварчик отой білий жерстяний. Харьк. Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі. Мет. 436. Словник української мови Грінченка