1. Словник української мови в 11 томах

жертовник

ЖЕ́РТО́ВНИК, а, ч.

1. Спеціальний стіл або взагалі те місце, де клали жертву, яку, за релігійними обрядами, приносили богам.

[Левіт:] А святий жертовник? Стоїть він цілий. [Тірца:] Тільки без жертов (Л. Укр., II, 1951, 158);

Богам приносили [херсонесці] в жертву тварин, птиць і злаки. Жертовники і олтарі стояли на площі перед храмами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 307);

*У порівн. Полум’яні язики з кількох вогнищ, розкладених по селу, неслися у небо, як з жертовників… (Ле, Наливайко, 1957, 302).

2. Стіл у православній церкві, на якому виконуються різні обряди.

[Гавриїл:] Коли ми говіли, я бачив тільки шматок вівтаря крізь царські двері, що посередині. А тут все перед очима. І престол, жертовник, і все (Мик., Кадильниця, 1959, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жертовник — же́рто́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жертовник — І жертівник, заст. жертвеник Стіл зліва від престолу, призначений для здійснення проскомидії; проскомидійник; стіл предложення; заст. предложення; трапеза; професіє Словник церковно-обрядової термінології
  3. жертовник — -а, ч. 1》 Спеціальний стіл або взагалі те місце, де клали жертву, яку, за релігійними обрядами, приносили богам. 2》 Стіл у православній церкві, на якому виконуються різні обряди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жертовник — ВІВТА́Р (у давніх народів — місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Р заст. Скоро завважила (жертва) батька, що край вівтаря похилився В тузі незмірній (М. Зеров); Майдан став схожий на страшний жертовник вавилонських богів (І. Нечуй-Левицький); Стає (Іфігенія) перед олтарем (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  5. жертовник — Же́рто́вник, -ка, на -ку; -вники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жертовник — 1. Ритуальне місце, окрема споруда або частина будівлі для здійснення відповідного сакрального культу в поганські часи. 2. У християнській церкві — виконаний з коштовних дерева або каменів і багато прикрашений стіл... Архітектура і монументальне мистецтво
  7. жертовник — Жертовник, -ка ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у. Словник української мови Грінченка